Що відбувається у Бахмуті зараз

Бахмут тримається / ЗСУ

Будь-який аналіз, коли ми говоримо про тему Бахмуту і будь-якої військової операції в принципі потрібно проводити виходячи з кількох речей.

Постійний брак інформації. Ніхто навіть з тих, хто приймає рішення ніколи не володіє інформацією у всій повноті на момент ухвалення рішення. Бо війна - це завжди гіпердинамічна історія, де все може буквально змінитися за кілька годин. І вчора там був жах-жах, а сьогодні вже вдалося віджати росіян далеко і ситуація вже для них критична. Ви ніколи не маєте на 100% гарантованого правильного рішення в моменті. І чим вище рівень прийняття рішення, тим більше знання і розуміння одного контексту і обставин, і менше - інших.

Неможливість коректного ретроспективного аналізу. “Якби ми пішли наліво, то втратили б менше, а якби направо - більше”. Це так взагалі не працює. Ми не знаємо, чи був би зараз актуальним захист Бахмуту, якби гарнізон Маріуполя не опинився б в облозі. І якби росіяни замість витрачати час і сили на штурм Азовсталі, наступали на Донбасі та в Запорізькій області весь той час, що штурмували Маріуполь. Так само і тут.

Виходячи з попереднього. Ми не знаємо (але можемо здогадуватися), де російський наступ був би потужнішим, якби вони не витрачали стільки часу, сил і засобів на штурм Бахмуту. Який точно менш сприятливий, ніж потенційні зони наступу в Луганській області чи в Запоріжжі. Наприклад, чи не буде повторний наступ на Лиман та Ізюм успішним, якщо росіяни не будуть втягуватися в битву за Бахмут? Коли ми говоримо, що втрачаючи людей і техніку в Бахмуті, ми втрачаємо частину потенціалу майбутнього контрнаступу, не треба забувати, що російський наступ триває прямо зараз.

Вище політичне керівництво та командування ЗСУ має постійно враховувати специфічну математику війни. Ні, це навіть не співвідношення втрат 1 до 7 чи 1 до 2. Ще такі змінні як ЧАС, як необхідність застосовувати чи зберігати техніку, як необхідність не допустити руйнування наступних за Бахмутом міст, в тому числі залізничних вузлів.

Сюди ще додається динамічний політичний і інформаційний контексти, які у нашій війні вкрай важливі. І які теж необхідно враховувати.

Це проблема не аналізу, це проблема в першу чергу прийняття рішень. Тому коли виходить будь-яка аналітика, яка претендує на серйозність, без урахування вище переліченого - треба бути дуже обережним, коли її сприймаєш. Навіть якщо її виголошує поважний генерал у відставці.

Якщо ви скажете “але ж він генерал, а ти хто?”, я вам відповім: важлива не персона спікера, а якість його аргументів і обґрунтованість позиції, її релевантність. Якщо ви вірите комусь тільки тому, що він має звання або говорить солідарні з вашими думками речі - це називається апеляція до авторитету. Апеляція до авторитету - це базовий прийом маніпуляції і когнітивне викривлення.

Давайте наостанок про спекуляції останніх днів. Про “суперечки Залужного та Зеленського” чи “Залужного та Сирського”. База. Розбіжності думок це - норма. В тому числі серед генералів. Бо ні в кого нема монополії на істину чи вакцини від помилок. Але я не знаю, чи були там серйозні розбіжності. Як і BILD не знає (щось у нас доволі швидко забули, що це жовте видання, яке цього не приховує).

Залужний, Сирський, полковник Межевікін, Зеленський як їх політичний керівник, точно більш поінформовані про контекст і ситуацію за будь яких зовнішніх коментаторів та аналітиків. І навіть маючи усю можливу інформацію можна помилитися, зробити недосконало, завчасно чи запізно. І ані ми, ані вони не будуть до кінця життя знати чи можна було вчинити краще.

Саме тому приймати рішення так складно. Саме тому така важлива довіра. Саме тому якщо вже коментуєш якісь рішення чи даєш поради щодо ведення війни - проговорюй і продумуй увесь контекст. Круто марити себе стратегом, коли війна для тебе лише об’єкт спостереження або можливість хайпувати. Інша справа коли ти вимушений зважувати життя зараз і результат потім.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!